?

Log in

No account? Create an account
entries friends calendar profile блог в якому можна побачити мої кіношедеври) Previous Previous
КОЛИ НЕ ЛІНЬ ТО ПИШУ
заходьте
На днях виклав чергове відео на підтримку
концертів українського-болгарського колективу,
який буде виконувати мюзикл Нотре Даме де Парі
у Києві - 5,6 і 7 лютого:

Tags: , , ,

Leave a comment
Моя нова робота!
З п*ятниці на суботу за 3 години придумали ідею,
потім за 3 години все відзняв, а в суботу за 6 годин
змонтував відеоролик для збору
коштів на підтримку мюзиклу, бо цінний кожен день.
Ось ролик:



Долучаємось до підтримки!
Підтримуйте як можете: грошима або поширенням!

Tags: , ,

Leave a comment
Сьогодні виклав нову свою роботу якою продовжую втілювати свою теорію,
щодо сучасних зйомок. Цей шлях я тільки опановую, буде видно до яких
результатів у своїх експериментах прийдемо в подальшому, коли наберетесь
вже достатня кількість робіт. То ж спочатку розпишу певні аспекти своєї
теорії сучасних кінозйомок. Сприймайте - це як думку, а не як виклик)

Кожна робота несе в собі певний експеримент і ця стрічка не виключення.
Завжди перед зйомками будь якого відео задаю собі питання: які художні і
"технічні" прийоми нові для себе я опробую в ній. Мені здається без таких
завдань сама зйомка втрачає сенс.

В даній роботі я вирішив все відео відзняти таким чином, щоб художньо
виправдати "брак картинки". До "браку картинки" раніше відносили: засвіти,
пересвіти, "зайчики" і так далі. На сьогодняшній день, мені здається,
у зв*язку із портативністю обладнання для фільмування відповідно змінюються
і "правила" зйомки. І те. що раніше вважалось недопустимим, зараз стає нормою,
бо розширює палітру.

Раніше хвилин 20 замінялась касета із кіноплівкою, стільки ж ставилось світло.
Режисери, щоб не гаяти час, проводили репетиції, обдумували кадр до деталей
із оператором і як підсумок вся картинка була очікуваною, передбачуваною,
вилизаною. Гадаю можна навтіь сказати - стирильною. Сьогодні коли заміна
батарей живлення і карт пам*яті займає навіть не хвилини, а секунди, то зміноюється
весь підхід до процесу зйомок. На моє переконання всі минулі моделі відходять у
минуле як архаїзм. Хто ж минулу систему притягує в сучасний процес зйомки,
то просто заважає розвиватись сучасному кіно і змушує все йти амбвалентно:
техніка йде в одну сторону до зменшення, портативності і швидкості, а процес
зйомки в іншу до затягування та архаїчності й як наслідок не використання в повному
об*ємі можливостей сучасної техніки в художньому розумінні.

Переконаний, що на сьогодняшній день необхідно знімати все наступним чином:
1 - без репитицій (за рахунок "необмежених" карт пам*яті не втрачаються варіанти
дублів як перші - де ще епізод не відпрацьований акторами так і наступні вже
певним чином відкореговані акторами варіанти в наслідок багаторазового повтору);
2 - треба ставку робити не на освітлювальні прибори, а на світосильну оптику, що
дозволяє оперативно знімати майже за любого типу освітлення;
3 - не відкидати кадри які частково засвічені абощо, за умови, що їх поява у стрічці
виправдана сюжетом;
4 - знімати на камеру виключно з рук;
5 - використовувати зум, де це потрібно і можливо;
6 - звук писати виключно на майданчику;
7 - знімати максимально довгими планами;
8 - не використовувати спецзасоби (диммашини, дощові машини і так далі) які
симулюють природні явища;
9 - на монтажі все монтувати виключно в стик без плавних переходів;
10 - не змінювати колір при колоризації, тільки насиченість і взагалі обробку відео
звести до мінімуму.

Тобто всі правила відповідають тому, щоб зйомки і монтаж проходили максимально
швидко, тобто відповідали сучfсному ритму. Хоча питання не тільки у швидкості звісно,
а і в побудові нового сучасного художнього образу в кіно.
Не думаю, що це щось революційне, просто мій аналіз і фіксація
сучасних змін які варто виділити гадаю.

Ось моя свіжа робота №6:

Tags: , ,

1 comment or Leave a comment
Продовжую викладати свої відеороботи.
Сьогодні виклав 5 ігрову короткометражку з англомовними субтитрами.
Ну що розповісти: робота знята під конкурс Гогольфесту-2013.
Умови були: зняти своє відео на території заводу (де проходить Гогольфест),
зняти все і змонтувати за три тижні (бо на момент зустрічі із організаторами
до дедлійну лишалось три тижні) і робота має якось висвітлювати тему:
"прийняття рішення у житті"...
Проглянувши локацію написав історію/сценарій і зібрав команду за
два тижні, зняв свою стрічку за 1 повний день і 2 по пів дня,
і змонтував за 4 дні. Потім після конкурсу іще пару днів допрацьовував)

Загалом роботою задоволений, бо в ній ще на крок наблизився
до того, що мені подобається в кіно. Як і попередня стрічка - ця робота знята
завдяки участі команди однодумців. З Ольгою і Іваном я працював до того
не один раз. З Євгеном запланував зняти щось давно, але вперше вдалось
поспівпрацювати саме в цій стрічці. Ну і саме головне досягнення - це залучення
відмінного актора Анатоль Фон-Філандри. На нього мені порадила звернути увагу -
Ліза Клюзко і він мене вразив з першого ж разу. Побачив його у студентській виставі
і при першій же нагоді запросив зніматись.

Саме головне в роботі з однодумцями, що:
- зйомки йдуть швидко і невимушено;
- однодумці підтримують тебе і захоплені процесом (тобто для них зйомки -
це не прикол);
-і викладаються на повну, що вкрай важливо.

Як наслідок робота вийшла не схематичною (початок, середина і кінець), а живою.
Це поки що максимум, що я витиснув зі зйомок безбюджетного "фільму на колінці".
Проте продовжую експерименти зі зйомками і скоро представлю нові стрічки.

Отже, приємного перегляду:

Tags: , , , , ,

Leave a comment
окуляри
Запишу, щоб не забути своїх думок...
Прочитав ряд аналізів, щодо ситуації в Україні, в тому числі із Грузії - Аблотії... Адже вони теж збираються в найближчий час підписувати асоціацію з ЄС. Треба сказати, що грамотні автори і наперед вибачаються за свої думки, бо вони є тільки гіпотезами.
Проте в одному із постулатів багато авторів впевнені дуже сильно.
Це у твердженні, що Азаров-Яник зробили відступ від підписання асоціації з ЄС через тиск РФ. На моє переконання це твердження - спірне.

Суть в тому, що до Помаранчевої революції я був теж напевне впевнений, що все зло від РФ. Але після революції зими 2004-2005 років зрозумів, що це не зовсім так. Найбільша заслуга, як на мене, тих подій, що вони зробили для людей/суспільства кулуарну політичну гру  відкритою, принаймні для тих хто думає та аналізує.

Суть ось в чому: нікому не секрет, що керівництво РФ всіма силами намагалось дискредитувати події в Україні під час Помаранчевої революції. Вони робили напевне все для того, але у підсумку у них нічого не вийшло крім каші в головах власних громадян, бо В.О. президента РФ здобув "телевізіну перемогу" на ОРТ, але при цьому в Україін відбулись перевибори і виграв Ющенко. На події ж в Україні дії із Москви ніяким чином якісно не вплинули.
Ми всі переживали під час суду, щодо призначення повторного другого туру, але суддя виніс потрібний тоді країні вердикт. Ми переживали за кожен крок 2005 року, але всі вони були хеппі-ендові для вболіваючих. Але потім, раптом риторика змінилась. Зростали ціни і тодішній прем*єр-міністр Тимошенко казала - це все тиск РФ за допомогою газу. В підсумку Ющенко був змушений поставити Януковича прем*єр-міністром, адже в "умах людей" - це був "друг В.О. президента РФ" і відповдіно очікували зупинки цін. Але при Янику ситуація з цінами не змінилась і  Яник продовжив риторику, що все через тиск РФ. І саме  в ці моменти, коли так сокирно почали по ділу і без посилались на РФ я почав замислюватись над мотивацією сторін...

Всі ці ситуації дали мені зрозуміти, що все вирішується тут у нас і ми самі (в особі нашої влади) приймаємо всі рішення. Ми абсолютно незалежна країна у прийнятті в тому числі політичних рішень.
Все інше завуальована гра. Суть і цілі якої:
Наші політики отримують:
- по-перше громовідвід (все зло від РФ, що підхоплюють ЗМІ наших політ-олігархів із піснею: "Ой бідні, ми нещасні...") і таким чином не несуть відповідальність за підняття цін, бо виборці вірять своїм кандидатам. ЦЕ ідеал для політиків - вони приймають вигідні для свого бізнесу рішення і не несуть за них жодної відповідальності перед народом, і не ризикують на виборах адже в усьому винні РФ. Останній приклад - це фінт Азарова-Яника тиждень тому, що вони відкладають підписання асоціації з ЄС, бо тисне РФ переконують політ-олігархи, а не тому що втратяь привілейоване/неоподатковане становище їх ПРИВАТНІ підприємтсва з упаковки китайських товарів;
- по-друге - таким чином вони виховували/контролювали "пасивне стадо" якому внушали, що воно САМЕ не спроможне на зміни. Не треба рипатись, сиди тихенько, бо якщо десь там в РФ незгодні, то ти нічого не отримаєш...

Звісно РФ могли припинити цю гру в любий момент, але теперішньому керівництву у Москві ця гра теж вигідна. При любому такому випадку посилання із Києва (це все через тиск РФ з обов*язковою піснею-підтримкою ЗМІ наших політ-олігархів: "Ой бідні, ми нещасні...") у Москві місцевий президент виходить на канал і роздуваючи щокі "вєщає" про "велікій народ побєдітєль"... Йому вигідно, бо хто чим може тим той свій народ і кормить. І як підсумок він отримує хороші бали за "телеПобєду" на виборах, адже реальних досягнень у соціальній чи фінансовій сфері у нього немає.

Наразі бачу серйозні зміни в українському суспільстві, однією із яких є те, що подорослішало нове покоління людей. І воно має зовсім інше виховання і цінності ніж старше, що очевидно. На них не діє стара мантра: "все зло РФ" і тому ними не спроможні маніпулювати люди позавчорашнього дня.

Але старе покоління політиків небажає просто так здавватаись і воно "перековує" стару мантру на новий лад для власної безвідповідальності: "Все зло ЄС/МВФ". В останній час почастішали випадки коли на ток-шоу політики (вже не згадаю імен) кажуть: що ціни зараз змушені піднімати бо такі вимоги МВФ для отримання кредиту, потім виступає опонент і дуже аргументовано доводить, що МВФ ніяких вимог щодо підняття цін на комуналку, наприклад, для отримання кредиту не висуває та показуває копії документів...

Але молоде покоління впевнений знає - зло це власна безвідповідальність.
Все залежить від нас і ми за все у своєму житті відповідальні самі.

Tags: ,

5 comments or Leave a comment
Нова порція дивних фотоспостережень
із щоденного життя:
http://mobilofoto.blogspot.com/


1 136

Tags:

Leave a comment
Виклав сьогодні 4 свою роботу - Два бачення життя. Її колись вже показував, але на
цьому канлі вже оформив із англомовними і навіть чеськими субтитрами)
В цій роботі я повернувся до тем і стилю які розпочав освоювати
в першій/дебютній свої йроботі - Клітка мрій 2010 року.

Стрічку - Два бачення життя, було зафільмовано мною за два неповних дні і змонтовано
за три дні у 2012 році під конкурс тогорічної Молодості.
Важливим є те, що я залучив до роботи людину яка завжди мені допомагає при зйомках -
Іван Гавриляк, який довіряє мені. Як наслідок цю роботу вдалось зробити досить швидко і
як на мене вона вдалась. Як вже зазначав комфортність роботи із акторами і іншими
людьми на майданчику значно важливіше для мене будь яких інших якостей, навіть
професійних. Головне завдання короткометражок на мою думку - це експерименти із
способом оповіді і "просіювання" людей. Поступово ти збираєш команду з якою можна
здійснити якісь амбітні проекти.
Завжди прагнеш більшого - це ж нормально!) То ж, що виходить у мене якщо вдається
зібрати колектив не тільки з однодумців, а й долучити до нього справжнього актора за
призванням побачите вже в наступній моїй стрічці яку викладу на днях.

А поки що - Два бачення життя:

Tags: , ,

Leave a comment
Прощаюсь зі знайомим в п'ятницю вечором біля Євромайдану.
Проводжу його на метро Хрещатик яке навпроти мерії. Перед входом
в метро бачу групку людей - чоловік 15, хлопців і дівчат які стоять колом.
В центрі кола стоїть пара - хлопець і дівчина. Він її обіймає, а вона сміється.
В руках стоявших в колі саморобні плакати із намальованими сердечками і
написами типу: "Коля любить Юлю".. Ім*я хлопця якщо чесно не запам*ятав.
Поки обговорили зі знайомим враження від Євромайдану і попрощались, коло
поріділо. Залишилась тільки пара і двоє друзів. Дівчина стоїть поруч із хлопцем і
тримає якусь коробочку в руках перед собою та сміється, а в метрах 5-6- від них
стоїть два самих стійких із кола. Ці два хлопці обійнявшись за плечі горланять на
всю вулицю: "Юля - ДА! Юля - ДА! Юля - ДА!" Чую вже в них голоса сідають...
В цей момент до пацанів підбагє міліціонер з претензією: "Так я непойняв, що
тут за агітація?! Яка Юля?!" Хлопці виправдовуються: "Ну нас найняли..." Міліціонер
відчувши, що маячать капітанські погони заговорив як герой Клінта Іствуда прищуривши
погляд і спльовуючи перед собою: "Хто вас найняв?" Хлопці щось пояснюють.
Через звук дощу та голоси інших людей не було чути. Було видно, що міліціонер
обертається, дивиться на пару яка вже обімалась та цілувалась і не звертала ні
на кого уваги. Потім міліціонер поплескав долонею по плечу одного із хлопців і
понуривши поглядж в землю вимовив: "Не треба тут кричати Юля - да..." Міліціонер
пішов, розуміючи, що капітанство необломилось, "терористів" не зловив...

Tags: ,

3 comments or Leave a comment
Ось чергова моя документальна замальовка - це портрет художника Віктора Ареф'єва:



попередніх пару документалок-портретів:
Життя в газеті:



театр "Човен":

Tags: , , , ,

Leave a comment
Сьогодні викладаю наступну - це третю за ліком свою роботу - Люди метелики.
Вона дуже неоднозначна для мене самого. Хоча коли демонстрував на Гогольфесті,
то деяким глядачам сподобалась. В цій роботі внаслідок компромісів було втрачено
важливі для мене елементи. Задумувалась як містика із еротичним підтекстом, а
вийшов якийсь еротичний триллер. Щоб мій досвід став вам у пригоді розповім пару
важливих деталей.

Треба зазначити, що на зйомки мене знову ж таки підштовхнула книга, але тепер
Хуліо Кортасара. Коли продемонстрував твір як ідею майбутньому спів-оператору і
актору який мав виконувати головну роль, то їм твір (нобелівського лауреата) не
сподобався і я намагався його "переробити" враховуючи їх зауваження. У підсумку
через багаторазове переписування сценарію втратив суть того про що взагалі хотів
знімати. Урок: ніколи не відступай від своєї ідеї. Парадоксально, але я знав - це до
зйомок і гадав, що зі мною такого не станеться, адже знімаються у мене хороші
знайомі актори і хочуть вони звісно як краще...

Тоді я подумав, що можна виправити ситуацію якщо переробити історію вже на
основі готового матеріалу + дозняти/перезняти ряд сцен і все вийде як треба. Робота
після дозйомок і переробок стала кращою. але всеодно - це зовсім не те, що я хотів.

Самий великий самообман людей, що прочитавши історію чи сценарій вони думають,
що знають про що історія) Вони забувають про акценти, про світло, про монтаж і інші
елементи які висувають у підсумку на перший план зовсім інші речі, а як наслідок
історія стає зовсім не про те...

Ось сама робота:

Tags: , ,

5 comments or Leave a comment